Дорогою ціною

Є дні, які не минають. Вони не стираються з пам’яті, не стають просто датою. Один з таких – День Героїв Небесної Сотні.

Того ранку країна прокинулася іншою. Болем простріляною. Дорослішою на цілу вічність. На київському Майдані, під чорним димом і зимовим небом, стояли люди. Учителі й студенти, інженери й митці, батьки й діти. Стояли за гідність. За право бути вільними. Обравши шлях не покори, а боротьби.

Серед них були ті, хто більше не повернувся додому.

Небесна Сотня – це не просто назва. Це наш моральний дороговказ. Це нагадування, що свобода народжується в серцях. І часто – ціною життя.

Сьогодні, коли Україна знову виборює право бути, їхній подвиг звучить особливо гостро. Бо історія не завершилася. Вона триває – у наших школах, у класах, де ми вчимо дітей не тільки формулам і правилам, а й цінностям. Гідності. Відповідальності. Любові до країни.

Для освітян це не абстракція. Це щоденна праця – формувати покоління, яке пам’ятає. Яке не дозволить знецінити жертву. Яке знатиме: свобода – не даність, а вибір.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв Небесної Сотні. Дякуємо усім хто боронив і нині боронить Україну!

Бій триває! Вистоїмо! Переможемо!