Для батьків – ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

Батькам про показники розвитку мовлення дітей від 1 до 6 років

Путівник для батьків дітей з особливими потребами

До відома фахівців: українське законодавство з питань інклюзивної освіти

З часу ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів в Україні (2009 р) за участі громадських організацій було розроблено та прийнято ряд нормативно-правових документів, які сприяли впровадженню інклюзивного навчання.

Законом України “Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу” № 2442-VI від 6 липня 2010 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 46, ст. 545).

У статтю 9 “Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти” внесено зміни, зокрема, щодо запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, створення загальноосвітнього навчального закладу нового типу – навчально-реабілітаційного центру (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 № 912 затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти.

Визначає науково-методичні засади розвитку інклюзивної освіти та першочергові шляхи їх реалізації, головна мета якої – визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами. При цьому важливим є забезпечення батькам можливості усвідомленого вибору навчального закладу для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти шляхом впровадження інклюзивної освіти на всіх рівнях навчання.

Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 12/18707.

Забезпечує дітям з особливими потребами можливість навчання у загальноосвітніх школах у спеціально створених умовах, за спеціальними навчальними планами та програмами, маючи можливість проживати в сім’ї. Є однією з найбільш поширених форм інтегрованого навчання.

Положення про навчально-реабілітаційний центр затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.08.2012 № 920, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 р. за № 1502/21814.

Це новий тип загальноосвітнього навчального закладу для навчання дітей із складними порушеннями розвитку та надання реабілітаційних послуг учням, які навчаються у класах з інклюзивним навчанням.

Спільний наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145, далі – ПМПК.

Визначає нові напрями роботи ПМПК з урахуванням вимог Конвенції про права інвалідів, державної політики щодо забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами. Насамперед, вони полягають у забезпеченні ПМПК організаційно-методичних засад фахового супроводу таких дітей в умовах інклюзивного навчання, надання кваліфікованих рекомендацій та консультацій педагогічним працівникам та батькам з питань організації навчання, корекційно-розвиткової роботи з дітьми-інвалідами відповідно до особливостей їх пізнавальної діяльності.

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.”

Врегульовує організаційно-правові питання запровадження інклюзивного навчання. Порядком передбачено введення до штатного розпису загальноосвітніх навчальних закладів посади відповідних вчителів-дефектологів для здійснення корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, які навчаються в умовах інклюзії, посади асистента вчителя.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706 «Про затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року»

Наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327, за ініціативою Міністерства освіти і науки, доповнено „Класифікатор професій” посадою „асистент вчителя”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 635 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 і від 14 червня 2000 року № 963” посаду асистента вчителя уведено до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205, зареєстрований у Міністерстві юстиції 22 грудня 2010 року за № 1308/18603, посада асистента вчителя уведена до штатів загальноосвітніх шкіл та посада вихователя для супроводу дітей у разі підвезення їх шкільними автобусами.

Лист Міністерства освіти і науки від 25.09.2012 № 1/9-675 визначає кваліфікаційну характеристику асистента вчителя.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 р. № 479 «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» врегульовує умови оплати праці асистента учителя, який працює у класах (групах) з інклюзивним навчанням Згідно з постановою асистенту вчителя з інклюзивним та інтегрованим навчанням встановлюються 8–10 тарифні розряди.

Закон України «Про освіту», частиною першою статті 14 Закону передбачено, що додаткові посади можуть уводитися рішенням сесії місцевої влади за рахунок видатків місцевого бюджету.

У разі відсутності можливості введення додаткової посади, зокрема асистента дитини, таку функцію можуть виконувати один із батьків або особа, визначена батьками (особа, яка їх замінює) в їхній письмовій заяві. Це співвідноситься зі статтею 59 Закону України «Про освіту» та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», якими на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Листом від 05.06.2015 № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році» Міністерство освіти і науки поінформувало місцеві органи управління освітою, про те, що керівники загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються діти із складними порушеннями розвитку, в тому числі діти з аутизмом, синдромом Дауна та інші, зобов’язані забезпечити доступ до навчально-виховного процесу асистента дитини з числа батьків або осіб, які їх замінюють, з урахуванням вимог санітарного законодавства.

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.11.2006 № 362 «Про внесення змін до ДБН В.2.2-3-97 «Будинки і споруди навчальних закладів». Наказ передбачає вимоги щодо архітектурної доступності навчальних закладів, для маломобільних груп населення, вимог щодо забезпечення умов для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх школах, встановлені загальні положення щодо проектування таких навчальних закладів, застосування в них спеціальних пристроїв.

Наказ Міністерства освіти і науки від13.08.2014№ 1/9-414 Про забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 434 внесено зміни до пункту 9 Заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 р. № 65. Внесеними змінами знято обмеження щодо збільшення чисельності працівників навчальних закладів та наукових установ.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», стаття 27 визначає збільшення у 2,5 рази фінансування учнів з особливими потребами, які навчаються у класах з інклюзивним навчанням та у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до фінансування усіх учнів загальноосвітніх шкіл. Таким чином учні цих класів фінансуються як учні спеціальних шкіл.

Закон України від 5 червня 2014 р. № 1324-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» забезпечує наступність та системність процесу інтеграції дітей з особливими потребами у загальноосвітній простір, починаючи з дошкільного віку.

Постановами Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 року №№ 530 та 531 внесено зміни до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305, та до постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» від 14 квітня 1997 р. № 346, «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14 червня 2000 р. № 963.

Зокрема, зазначеними змінами визначено порядок створення інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, доповнено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників посадою «Асистент вихователя дошкільного навчального закладу».

Спільним наказом Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я від 06.02.2015 № 104/52 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224/26669) затверджено Порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.02. 2015 № 156 «Деякі питання організації роботи пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2015 році», зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 280/26725, забезпечує умови для проходження зовнішнього незалежного оцінювання особами з особливими потребами, з урахуванням пропозицій Міністерства охорони здоров’я. Зокрема, для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату аудиторія має розміщуватися на першому поверсі, для дітей глухих забезпечується сурдопереклад тощо.

Міністерством освіти і науки розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладами освіти», де серед інших вимог передбачена норма щодо відповідності закладів освіти вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами; забезпечення навчальним закладом безперешкодного доступу до будівлі, навчальних класів (груп) та іншої його інфраструктури для осіб з особливими потребами з урахуванням їх обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.

Проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки для громадського обговорення та надіслано для погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента України від 25.06.2013 № 344)

Національної стратегії у сфері прав людини (Указ Президента України від 25.08.2015 №501/2015 ) Враховано реалізацію права на освіту осіб з інвалідністю. Наразі розробляється план виконання Стратегії.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки створено рубрику «Освіта дітей з особливими потребами», де розміщені навчальні плани, програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, інструктивно-методичні матеріали, у тому числі з організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

З метою удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відповідно до сучасних тенденцій розвитку загальної середньої та дошкільної освіти, Міністерством схвалено та рекомендовано до впровадження у вищих навчальних закладах навчальні курси «Диференційоване викладання в інклюзивних класах», «Види оцінювання в інклюзивному класі», «Професійна співпраця в інклюзивній школі», «Лідерство в інклюзивній школі», «Основи інклюзивної освіти», «Інвалідність та суспільство», та інші, які містять тематику щодо етичного спілкування, супроводу, допомоги особам з інвалідністю. Курси розроблялись за участі громадських організацій людей з інвалідністю.

Науково-методичною радою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово –комунального господарства України рекомендовано для викладання у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації курс «Доступність та універсальний дизайн».

У вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку педагогічних працівників за напрямами (спеціальностями) «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Соціальна педагогіка», уведено навчальну дисципліну «Основи інклюзивної освіти».

Розділ «Основи інклюзивної освіти» включено до навчальних програм для слухачів курсів підвищення кваліфікації на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Проведено серію навчально-методичних семінарів з питань викладання курсів з інклюзивного навчання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Починаючи з 2014 року, Міністерством рекомендовано включити до навчальних програм вищих навчальних закладів теми щодо особливостей навчання, виховання дітей із синдромом Дауна та розладами спектра аутизму.

Розвиток дитини від 3 до 11 років

Розвиток дитини від 3 до 11 років умовно можна поділити на певні етапи. Це дошкільний, молодший шкільний, середій шкільний вік.

Дошкільний вік – етап психічного розвитку від 3 до 6-7 років. Характеризується тим, що провідною діяльністю є гра. Має надзвичайно важливе значення для формування особистості дитини.

Виділяють три періоди: молодший дошкільний вік (3-4 роки), середній (4-5 років) і старший (5-7 років). В рамках ігрової діяльності відбувається засвоєння норм соціальної поведінки. Разом з ігровою діяльністю в цьому віці формуються і інші форми діяльності: конструювання, малювання. Істотним у формуванні особи стає те, що мотиви і бажання дитини починають узгоджуватися один з одним, виділяються більш і менш значущі, за рахунок чого відбувається перехід від імпульсної, ситуативної поведінки до опосередкованої якимсь правилом або зразком.

На третьому році життя продовжується вдосконалення діяльності всіх органів і психологічних функцій дитини. Підвищується працездатність нервової системи, збільшується витривалість, подовжується активне неспання до 6-7 годин на добу. Дитина може вже стримувати свої емоції і не плакати, навіть якщо їй боляче. Вона стає більш терплячою і може довше займатися однією справою, не відволікаючись. Тепер дитині важко швидко переключатися з одного виду діяльності на інший, наприклад, відразу припинити гру, щоб піти їсти, або швидко відповісти навіть на добре знайоме запитання. Заспокоїти дитину цього віку переключенням її уваги стає важко. На третьому році життя удосконалюється тонка моторика, що дозволяє дитині самостійно одягатися, роздягатися, вмиватися; малювати олівцем, застібати гудзики, акуратнео їсти і користуватися столовими приладами.

Третій рік в житті дитини називають кризовим (криза трьох років), оскільки він є переломним з точки зору усвідомлення дитиною себе як особистості. Вона свідомо говорить “я”: “Я не хочу, я не буду!” Вона впізнає себе в дзеркалі і на фотографії. Малюк стає іноді упертим. Часто це є причиною того, що його не зрозуміли, образили, принизили. Не можна в цьому віці тьопати дитину, оскільки вона ображається. Тепер дитині потрібно все пояснювати.

Словниковий запас до трьох років досягає 1200-1300 слів.

До кінця третього року життя улюбленими іграми дітей стають рольові ігри. Дитина приймає на себе певну роль, зображаючи з себе маму, тата, виховательку дитячого садка, і в точності повторює позу, жести, міміку, мову.

Дитина четвертого і п’ятого року життя відрізняється хорошим психомоторним розвитком. Вона надзвичайно витривала і може здійснювати досить тривалі прогулянки, під час яких одержує багато нових, цікавих вражень, і таким чином її знання про навколишній світ значно розширюються. Образотворча діяльність дитини цього вікового періоду відрізняється тим, що для неї абсолютно не важливий результат. На перший план виступає сам процес створення малюнка. Дитина четвертого і п’ятого року життя не тільки малює, але і грає. Гра стає все більш складною: вона вже сюжетно-рольова, моделююча і групова. Тепер діти можуть грати самостійно. Вони наперед придумують сюжет, розподіляють ролі, підкоряються певним правилам і жорстко контролюють виконання цих правил.

Таким чином, в грі дитина вчиться спілкуванню з однолітками, вчиться контролювати свою поведінку, підкоряючись правилам гри. Те, що відносно легко вдається дитині в грі, набагато гірше виходить при відповідних вимогах дорослих. У грі дитина проявляє чудеса терплячості, наполегливості, дисциплінованості. У грі дитина розвиває творчу уяву, кмітливість, вольові якості, етичні установки.

У цьому віковому періоді характерною особливістю мови дитини є використання її для спілкування з однолітками. А спілкування, у свою чергу, розвиває мову. Дитина ставить питання, розповідає казки, міркує, фантазує, переказує, обмінюється враженнями.

Дитина шостого року життя продовжує удосконалюватися через гру, малювання, спілкування з дорослими і однолітками, але поступово, найважливішим видом діяльності стає навчання.

Інтелектуальний розвиток дитини п’яти – шести років визначається комплексом пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви. Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може управляти своєю увагою і часто стає підвладною зовнішнім враженням. Виявляється це в тому, що дитина не може довго зосереджувати увагу на якомусь одному предметі, в частій зміні діяльності.

Складним для дитини є сприйняття часу – орієнтація в часі доби, в оцінці різних проміжків часу (тиждень, місяць, пора року, години, хвилини). Дитині ще важко уявити собі тривалість якої-небудь справи.

У дитини шостого року життя пам’ять як і раніше є мимовільною, яка базується на емоціях, інтересі. Тобто дитина легко запам’ятовує те, що її зацікавило. Але навіть в цьому випадку забуває дуже швидко.

Дитина добре орієнтується в просторі.

Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання розвивають у дитини такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Молодший шкільний вік – період життя дитини від 6-7 до 10 років.

Для цього віку характерною провідною діяльністю у дитини є навчальна діяльність, в якій відбувається засвоєння людського досвіду, представленого у формі наукових знань. В рамках навчальної діяльності виникають два основні психологічні новоутворення цього віку – можливість довільної регуляції психічних процесів і побудова внутрішнього плану дій.

Після 6 років дитина стає більш незалежною від батьків. Для неї важлива думка її друзів. Росте почуття відповідальності по відношенню до тих справ і речей, що здаються їй важливими. Дитину починає цікавити математика, будова мотора.

У 6-7 річному віці дитина продовжує сильно любити своїх батьків, але старається цього не показувати. Вона набуває почуття власної гідності і хоче, щоб її поважали. Мова стає більш різкішою. Дитина прагне носити такий одяг і зачіску, лише як інші діти.

У 8-9 річному віці популярними стають „таємні общини”. Діти групуються, видумують розпізнавальні знаки, призначать місце таємних зустрічей, складають список правил. Ідея таємності – це потреба довести, що вони можуть самі керувати собою без допомоги дорослих.

У 9-10 річному віці дитині подобається точність і акуратність. Їм подобаються ігри з правилами і, які потребують уміння. У цьому віці у дітей інколи з’являється бажання навести порядок у своїх речах. Вони захоплюються телебаченням, комп’ютерними іграми. Такі захоплення створюють певні проблеми батькам.

Середній шкільний вік – період від 10 до 12 років, коли діти проходять навчання в 5 – 6 класі сучасної школи.

Діти у віці 10-12 років в основному врівноважені, їм властиве відкрите і довірливе ставлення до дорослих. Вони чекають від вчителів, батьків, інших дорослих допомоги і підтримки. Проте поступово особливу роль в їхньому житті починає відігравати колектив однолітків і стосунки, що складаються в ньому. У цей період дітям властива підвищена активність, прагнення до діяльності, відбувається уточнення меж і сфер інтересів, захоплень. Діти даного віку активно починають цікавитися своїм власним внутрішнім світом і оцінкою самого себе.

У цей період підлітку стає цікавим багато з того, що виходить за рамки його повсякденного життя. Його починають цікавити питання минулого і майбутнього, проблеми війни і миру, життя і смерті, екологічні і соціальні теми, можливості пізнання світу, інопланетяни, відьми і гороскопи. Багато дослідників розглядають цей вік як період “зеніту допитливості”, у порівнянні з молодшими і старшими дітьми. Проте, ця допитливість вельми поверхнева, різностороння, а також практично повністю не пов’язана з шкільною програмою. Недаремно серед психологів поширений жарт, що підліток знає все і цікавиться всім, що не входить в шкільну програму.

Відкриваємо клас з інклюзивним навчанням: хто що робить

ОРГАН УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

Погоджує рішення директора загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) про утворення класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядку організації інклюзивного навчання, затвердженого постановою КМУ від 15.08.2011 № 872, далі — Порядок).

Виділяє кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівлі та приміщень навчального закладу дітей з особливими освітніми потребами, створенню відповідної матеріально-технічної та методичної бази (п. 5 Порядку).

Забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників із питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє інноваційній діяльності (п. 5 Порядку).

Здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення дітей з особливими освітніми потребами до місця навчання та додому (п. 5 Порядку).

Відповідає за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.

Вводить до штатного розпису навчального закладу посаду асистента вчителя з розрахунку 0,5 шт. од. на один інклюзивний клас (Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 № 1205).

Сприяє створенню в опорних школах інклюзивного освітнього середовища, а саме (лист МОН«Про доступність дітей з особливими потребами до опорних навчальних закладів» від 09.06.2016№ 1/9-293):
• доступності будівель, споруд і приміщень опорних шкіл для дітей з особливими освітніми потребами;
• наявності навчально-дидактичного забезпечення, сучасного корекційно-реабілітаційного обладнання з урахуванням потреб учнів;
• уведенню в штатний розпис ЗНЗ корекційних педагогів відповідної спеціалізації;
• забезпеченню пристосованими автобусами для підвезення учнів із фізичними обмеженнями.

КЕРІВНИК НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Вивчає освітні запити дітей, батьків, аналізує матеріально-технічну та методичну бази, фаховий рівень педагогів, відповідність приміщень ЗНЗ санітарно-гігієнічним вимогам і ухвалює рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядку, п. 12 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 № 778, далі — Положення).

Погоджує з відповідним органом управління освітою рішення про відкриття класів з інклюзивним навчанням (п. 4 Порядку, п. 12 Положення).

Готує клопотання до власника (відповідного органу управління освітою) про виділення коштів для забезпечення безперешкодного доступу дітей з особливими освітніми потребами до будівлі та приміщень навчального закладу, створення відповідних матеріально-технічної та методичної баз (п. 5 Порядку).

Забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє інноваційній діяльності (п. 5 Порядку).

Створює умови для (п. 3 Порядку):
• забезпечення безперешкодного доступу до будівель і приміщень навчального закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, які пересуваються на візках, і дітей з вадами зору;
• забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
• облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвивальних занять.

Розробляє та затверджує посадову інструкцію асистента вчителя з уразуванням потреб учня та особливостей надання йому підтримки.

Про це йдеться у листі МОН «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням» від 28.09.2012 № 1/9-694.

Ознайомлює батьків із порядком зарахування до навчального закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію навчально-виховного процесу (п. 21 Положення).

Видає наказ про зарахування учнів до навчального закладу (п. 22 Положення). Під час зарахування враховує висновок психолого-медико-педагогічної консультації (п. 7 Порядку).

ГРУПА ФАХІВЦІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Здійснює психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребам (п. 6 Порядку).

Добирає програми, підручники та посібники, рекомендовані МОН (п. 9 Порядку), Індивідуальну програму розвитку дитини з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами (п. 10 Порядку).

Розробляє відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яку затверджує керівник навчального закладу (п. 13 Порядку).

БАТЬКИ

Ознайомлюються з порядком зарахування до навчального закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують навчально-виховний процес (п. 21 Положення).

Отримують рекомендації психолого-медико-педагогічної консультації щодо програми, форм і методів навчання та здійснення корекційно-розвивальної роботи, соціально-трудової реабілітації та витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації з відповідним висновком і рекомендаціями (ПМПК, 4.3, 4.4 Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом МОН і АПН від 07.07.2004 № 569/38.

Висновок ПМПК має рекомендаційний характер.

Беруть участь у засіданні шкільної групи фахівців індивідуального супроводу дитини з метою обговорення динаміки розвитку учня та планування роботи з ним.

Подають для зарахування дитини до навчального закладу такі документи:
• заява;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка встановленого зразка;
• особова справа (крім дітей, які вступають до першого класу); до навчального закладу III ступеня — документ про відповідний рівень освіти (п. 22 Положення).

Підготувала Інна ЛУЦЕНКО, науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі

У підготовці до нового навчального року треба врахувати безліч речей. Дуже часто часу вистачає лише на те, щоб переглянути календарний план, стандарти, нові закони, продумати тестування, але пропонуємо подумати й про те, як організувати клас – розставити парти, розвісити дошки оголошень і систематизувати матеріали.

Ви можете поєднати ці, здавалось би, різні компоненти в систему семи навчальних зон. Пропонуємо такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе вам створити певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.

Придумайте для дітей різні проекти, в яких вони можуть використовувати всі ці речі. Ви можете підсилювати цим креативність дітей, створивши певну атмосферу дослідництва. Попросіть їх намалювати те, що вони бачать, запишіть це і складіть список запитань, які у них виникають. Використовуйте отримані дані для планування уроків у майбутньому.

ЗОНА НОВИН

Зона Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання, роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того, щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА

Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено, для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.

ЗОНА ТИШІ

Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Зони Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Зона вчителя – маленький оазис. Вона допоможе вам управляти всіма вашими професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість – показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від ваших студентів. Ця зона – це ваш професійний простір, де ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть ваш клас.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних книг, ігор, що стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну візуальні ефекти та реальні об’єкти.

Джерело: ПедПреса