На Одещині відбулася серпнева конференція освітян «Освіта незламної Одещини: 35 років Незалежності та шлях до Перемоги»
26 серпня в Одесі відбулася серпнева конференція педагогічних працівників Одещини «Освіта незламної Одещини: 35 років Незалежності та шлях до Перемоги». Участь у заході взяли близько 150 керівників органів управління освітою, закладів освіти, ІРЦ, представників державних установ, громадських і молодіжних організацій та партнерів освітньої галузі.
Конференція стала майданчиком для відкритої розмови про те, якою має бути освіта Одещини в умовах війни, безпекових викликів, демографічних змін і масштабних освітніх реформ.
З вітальним словом до освітян звернувся Олег Кіпер, голова (начальник) Одеської обласної державної (військової) адміністрації.
“Сьогодні ми говоримо не лише про те, що вже зроблено, а й про те, що маємо зробити далі. Наші пріоритети чіткі: безпека дітей, доступність освіти, якісне харчування, енергостійкість закладів, розвиток інклюзивного середовища, оновлення шкільного транспорту та підтримка вчителя. І тут дуже важлива взаємодія. Держава, обласна влада, громади, освітяни, батьки – ми всі маємо працювати як одна команда. Бо неможливо побудувати безпечну й сучасну школу лише рішенням одного органу влади”— наголосив очільник ОВА.
До роботи конференції долучилися Олег Кіпер, начальник Одеської обласної військової адмінстрації, Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат України; Антон Шалигайло, заступник голови Одеської ОДА; Любов Корнійчук, голова Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України; Анатолій Ігнатович, координатор освітніх програм ЮНІСЕФ в Україні; Богдан Ференс, засновник ГО «Прогресильні», а також керівники органів управління освітою районних військових адмінстрацій, територіальних громад, керівники закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів.
Центральною частиною конференції стала тематична сесія, яку провів Олександр Лончак, директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. У своїй доповіді він представив основні результати роботи освітньої галузі області, ключові показники та пріоритети на новий навчальний рік.
Безпека, стійкість та готовність до нового навчального року
Одним із центральних питань конференції стала безпека освітнього процесу.
В умовах постійних обстрілів та тривалих повітряних тривог Одещина продовжує розвивати мережу захисних споруд та створювати умови для навчання дітей навіть у складних безпекових умовах.
Окрему увагу приділили енергетичній стійкості закладів освіти. Наразі 606 закладів загальної середньої освіти області забезпечені генераторами для безперервної організації освітнього процесу. 276 шкіл мають окремі генератори для роботи харчоблоків, а 544 заклади спроможні забезпечити гаряче харчування у разі відключення електроенергії тривалістю понад 8 годин.
У липні визначено 10 закладів освіти — 7 шкіл і 3 коледжі, які отримають 22,7 млн грн державної субвенції на проєкти енергетичної стійкості: встановлення сонячних електростанцій, акумуляторних систем, інверторного обладнання та модернізацію електропостачання.
Про безпекові завдання на новий навчальний рік говорили Денис Захарченко, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області, полковник поліції, та Дмитро Зухін, начальник відділу контролю за утриманням захисних споруд та організації евакуаційних заходів управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України в Одеській області.
Практичним досвідом створення безпечного освітнього середовища поділилася Ірина Солотинська, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Авангардівської селищної ради. В Авангардівській громаді створено умови для роботи підземного дитячого садка «Мадагаскар», а в укритті Авангардівського ліцею облаштовано сучасний освітній простір.
Харчування дітей — один із пріоритетів
Окремий блок конференції присвятили реформі шкільного харчування.
На Одещині продовжується робота над тим, щоб кожна дитина мала доступ до якісного гарячого харчування, а громади були готові організувати його навіть за складних умов.
Учасники обговорили готовність харчоблоків, організацію харчування в укриттях, альтернативні моделі та практичні рішення громад.
Про досвід Ізмаїльщини, зокрема про організацію харчування в місті Ізмаїлі та пошук рішень після звернень і зауважень батьків, розповіла Марина Деной, заступник голови Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації.
Старша профільна школа: реформа, яка вже почалася
Значну частину тематичної сесії присвятили реформі старшої профільної школи.
На Одещині сформовано перспективну мережу з 138 академічних та 35 професійних ліцеїв. Вісім закладів області вже пілотують реформу 12-річної профільної середньої освіти та перехід до трирічної старшої школи — 10–12 класів.
На створення сучасного освітнього простору для цих 8 ліцеїв передбачено 80 млн грн.
Про виклики реформи, освітні втрати та готовність системи до переходу говорила Марина Малік, начальник управління Державної служби якості освіти в Одеській області.
Практичним досвідом пілотування реформи поділилася Олена Баранецька, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — начальник управління освіти Південнівської міської ради. Йдеться, зокрема, про досвід Ліцею №4 імені В’ячеслава Чорновола Південнівської міської ради.
Профорієнтація та професійна освіта
Окремо говорили про необхідність допомагати учням усвідомлено обирати подальшу освітню та професійну траєкторію.
У межах пілотного проєкту з профорієнтації, який реалізується за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, 221 профорієнтаційна екскурсія була організована для учнів 8–9 класів. До них долучилися майже 4 тисячі дітей із 27 громад Одещини.
Про досвід Нерубайської громади розповіла Світлана Зубрицька, директор Нерубайського академічного ліцею №1 Нерубайської сільської ради Одеського району.
Водночас на Одещині функціонують 44 навчально-практичні центри професійної освіти. У 2026 році відкрито два нові центри — за професіями, пов’язаними з автомобільним та залізничним транспортом. За підтримки Програми розвитку ООН заклади професійної освіти області отримали сучасне обладнання для підготовки фахівців за пріоритетними професіями.
Інклюзивна освіта
Учасники конференції обговорили й оновлення системи інклюзивного навчання, яке з 1 серпня 2026 року здійснюється за новим Порядком.
Йдеться про більшу гнучкість освітнього процесу, можливість організації роботи команд психолого-педагогічного супроводу дистанційно або у змішаному форматі, створення ресурсних осередків у захисних спорудах, розширення можливостей адаптації та модифікації навчання.
Одещина має одну з найбільш розгалужених мереж інклюзивно-ресурсних центрів в Україні. Обласна влада вже забезпечила 10 ІРЦ мобільними комплексами, а мобільні групи працюють у шести громадах області.
Досвідом роботи мобільного ІРЦ поділилася Вікторія Райковська, директор Інклюзивно-ресурсного центру Великомихайлівської селищної ради.
Учитель, професійний розвиток і талановита молодь
Окремий акцент зробили на людях, які щодня забезпечують роботу системи освіти.
Сьогодні в освітній галузі області працюють 38 813 педагогічних працівників. Водночас система має 628 вакансій, найбільше потребуючи вчителів англійської мови, математики, інформатики, біології, хімії, фізики та початкових класів, а також фахівців інклюзивної підтримки.
Важливою складовою професійного розвитку залишається Одеська академія неперервної освіти. За рік на її базі підвищили кваліфікацію майже 20 тисяч педагогів, ще понад 4,5 тисячі взяли участь в інших програмах професійного навчання.
Педагоги області також продемонстрували високі результати на всеукраїнському рівні, зокрема в конкурсі «Учитель року – 2026».
Молодь, цифровізація та партнерство
Учасники конференції також говорили про молодіжну політику, розвиток талантів, цифрову трансформацію та психосоціальну підтримку дітей і педагогів.
Державна освітня екосистема «Мрія» вже об’єднала 605 шкіл Одещини, відкриваючи нові можливості для взаємодії учнів, батьків та педагогів.
Партнерами заходу виступили Департамент освіти і науки Одеської ОДА, ЮНІСЕФ та ГО «Прогресильні».
Серпнева конференція стала не лише підбиттям підсумків минулого року, а й спільним визначенням конкретних завдань на 2026/2027 навчальний рік – від безпеки та енергостійкості до профільної освіти, інклюзії, харчування, професійного розвитку педагогів і підтримки молоді.
Адже головне завдання освітньої системи Одещини залишається незмінним: попри війну забезпечити кожній дитині право на безпечну, якісну й доступну освіту та створити умови для її майбутнього.
