З Днем захисників і захисниць України!

Є речі, про які ми майже не думаємо, коли вони просто є. Діти йдуть до школи. Учитель проводить урок. Хтось пише перше слово в зошиті. Хтось сперечається про домашнє завдання. А хтось уперше говорить: «Коли виросту, я буду…» Це – звичайне життя.

Але сьогодні за право наших дітей жити цим звичайним життям хтось тримає оборону. Хтось далеко від дому. Хтось не бачить, як ростуть його власні діти.

1 жовтня ми дякуємо захисникам і захисницям України за кожен ранок, коли дитина може переступити поріг школи. За кожен урок. За кожну дитячу мрію.

Ми, освітяни, щодня продовжуємо робити свою роботу – навчати, виховувати, підтримувати, берегти. Бо освіта теж тримає майбутнє. І в кожному дитячому зошиті, у кожному уроці, у кожному «я хочу стати…» є частинка тієї свободи, яку ви виборюєте для України.

Пам’ятаємо тих, хто віддав за неї життя.

Чекаємо тих, хто обов’язково має повернутися додому.

І робимо все, щоб діти, яких ви сьогодні захищаєте, мали завтра.

Дякуємо.

За життя. За можливість навчатися. За майбутнє.