З Днем Гідності та Свободи!

День, коли Україна щоразу згадує, ким вона є.

І ким вона ніколи не перестане бути.

Це дата, вписана не в календар – у серця.

У серця тих, хто виходив на майдани, хто стояв під прапором у дощ і мороз, хто обирав свободу, навіть коли це було боляче й страшно. У серця тих, хто сьогодні на фронті тримає небо, нас, Україну.

Гідність – це не гасло. Це наш спосіб жити. Це внутрішнє «я не здамся». Це цінність, яка не продається і не забувається.

Свобода – це повітря України. Це те, що у нас пробували відібрати століттями. Але не змогли.

Низький уклін усім, хто заплатив за це найвищу ціну. Хто пішов і залишив мамі тишу, яку вже ніколи не заповнити словами.

Сьогодні ми вчимося цінувати кожен ранок, у якому є голоси наших дітей. І хоч би яким довгим був шлях – ми йдемо.

І так, нам болить.

Але крізь цей біль проростає така любов до України, що її не здолати жодною темрявою.

Любов, яка підіймає, коли вже нема сил.

Ми повернемо всіх, кого чекаємо.

Ми відбудуємо все, що втратили.

Ми вистоїмо.

Ми зможемо.

І поки б’ється серце хоча б одного з нас – вона буде вільною.

Слава Україні!